З 15 по 17 квітня 2024 року в Українській інженерно-педагогічній академії було проведено акредитаційну експертизу освітньо-наукової програми «Якість, стандартизація та метрологічне забезпечення», за третім (доктор філософії) рівнем вищої освіти, галузі знань 15 Автоматизація та приладобудування, спеціальності 152 Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка.
З 01 по 03 квітня 2024 року в Українській інженерно-педагогічній академії було проведено акредитаційну експертизу освітньо-наукової програми «Професійна освіта (за спеціалізаціями)», за третім (доктор філософії)рівнем вищої освіти, галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальності 015 Професійна освіта.
З 12 по 14 лютого 2024 року в Українській інженерно-педагогічній академії було проведено акредитаційну експертизу освітньо-професійної програми «Краєзнавчо-туристична робота», за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти, галузі знань 03 Гуманітарні науки, спеціальності 032 Історія та археологія.
З 21 по 23 лютого 2022 року в Українській інженерно-педагогічній академії було проведено акредитаційну експертизу освітньо-професійної програми «Професійна освіта (Управління підприємствами сфери послуг)», за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти, галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальності 015 Професійна освіта.
З 21 по 23 лютого 2022 року в Українській інженерно-педагогічній академії було проведено акредитаційну експертизу освітньо-професійної програми «Професійна освіта (Управління підприємствами сфери послуг)», за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти, галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальності 015 Професійна освіта.
В умовах тимчасової окупації МОЖНА:
− проводити освітній процес за українськими освітніми програмами;
− забезпечувати надання медичними закладами власних послуг населенню;
− здійснювати заходи із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та пожежогасіння.
В умовах тимчасової окупації НЕ МОЖНА:
− співпрацювати з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора;
− здійснювати пропаганду держави-агресора у закладах освіти, вчиняти дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти;
− добровільно займати посади у незаконних органах держави-агресора, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільно обиратись до таких органів.
Майже скрізь на ТОТ України окупанти вдаються до поширеної практики – примусової мобілізації населення. Цю ганебну практику вони започаткували ще з 2014 року. Відмова отримати «повістку» від представників окупаційної влади може коштувати людині життя. Як бути?
Правники в один голос заявляють: це – міжнародний злочин і порушення, зокрема, Женевської конвенції. Таку практику слід розглядати в комплексному контексті правової оцінки всіх наслідків агресії рф, якщо такі стануть предметом уваги Міжнародного кримінального суду. Адже міжнародне право забороняє державі-окупанту призивати цивільне населення служити в її збройних силах (ст. 51 IV Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни).
Тим не менш, російські окупанти на ТОТ буквально полюють на чоловіків призовного віку (він «розширений» – від 18 до 65 років) й силоміць доставляють до «військкоматів». Забороняють покидати територію регіону. До прикладу, в Криму, з огляду на очевидний провал призовної кампанії, днями взагалі оголосили про заборону виїзду з півострова з 30 квітня, щоб потенційні «призовники» не встигли сховатися від війни.
Мало того, росія почала втягувати у війну й українських дітей, про що наголосила генпрокурор України Ірина Венедіктова. Вже зафіксовано участь 8 дітей у таких діях. Приміром, на Харківщині 12-річний підліток за допомогою телеграм-каналів надсилав інформацію про розташування техніки, блокпостів і військових ЗСУ. Схожий факт був і на Луганщині.
Мобілізованих українських громадян у зс рф росіяни вважають «рабами» і «гарматним м’ясом». Про це зізнається більшість насильно мобілізованих кримчан і жителів Донеччини й Луганщини, коли потрапляють у полон до ЗСУ.
Що робити, щоб не потрапити до окупаційного «призовного пункту»:
Передусім – спробуйте використати різні формати саботажу призову:
− уникайте особистого отримання повісток і дзвінків з окупаційних «військкоматів»;
− змініть номер телефону або тимчасово припиніть його використання, якщо він відомий окупаційній владі;
− змініть місце проживання й не повідомляйте про нього;
− якщо на вас таки вийшли, не відмовляйтесь прямо від «повинності», а обґрунтуйте причини, чому не можете служити, наприклад, стан здоров’я, релігійні переконання тощо. Причину бажано довести документами, тому підготуйтесь.
Що робити, якщо вас призвали:
− за першої безпечної нагоди здавайтеся у полон ЗСУ й повідомляйте, що ви громадянин України. Тоді ви – лише жертва воєнного злочину і згодом повернетесь додому живими;
− пам’ятайте: рано чи пізно винні за незаконну мобілізацію вас до зс рф нестимуть кримінальну відповідальність відповідно до ст. 438 ККУ, або у МКС за порушення ст. 8-2(b) xv Римського статуту;
− не виконуйте незаконних наказів, що можуть призвести до жертв серед цивільного населення, руйнування цивільної інфраструктури. В іншому випадку ваші дії кваліфікують як злочин без термінів давності навіть за умови примусового призову.
УВАГА! Якщо ви добровільно приєднаєтесь до зс рф і берете участь у війні з Україною, ці дії будуть злочином відповідно до нашого законодавства, що загрожує позбавленням волі на строк до 15 років.
І головне: навіть у скрутній ситуації бережіть свою любов до близьких та вірність державі. Пам’ятайте: на вас чекають вдома!
При підготовці матеріалу використовувалась інформація з ресурсу правозахисної організації Центр Громадських Свобод, Центру прав людини ZMINA та інших відкритих джерел.
Якщо ви опинились в рф:
− вийдіть на зв’язок і передайте українській стороні свої контактні дані;
− спробуйте зв’язатись зі своїми друзями, знайомими;
− не віддавайте паспорт. Будь що документи відновлять у «Дії», коли людина дасть про себе знати;
− не дозволяйте у паспорті ставити позначки, печатки, письмово вносити дані тощо;
− не підписуйте жодних документів;
− відмовляйтесь (наскільки це можливо) від поїздок до таборів для переміщених осіб.
Якщо ви опинились в «днр»:
− видаліть «підозрілу» інформацію зі смартфону: обговорення політичних питань, бойових дій, фото військової техніки та руйнувань. Вийдіть з чатів, де обговорюються новини та відпишіться від каналів;
− встановіть двофазну аутентифікацію на телефоні та на всі додатки з соцмережами;
− в разі допиту поводьтесь максимально нейтрально, не ведіться на провокації.
Обмежень на виїзд з території рф для громадян України з точки зору закону немає. Потрапивши на територію ЄС, вирушайте до будь-якої країни. Там оформлюйте статус на тимчасовий захист. Він дозволяє отримати тимчасове житло, пільги та фінансову допомогу. Ви можете і не оформлювати цього статусу, а відразу самостійно шукати житло та роботу.
УВАГА! Медична та юридична допомога громадянам України надається безкоштовно. Ваші sim-картки та банківські картки в Європейському Союзі, на відміну від росії, працюють.
Що робити, якщо ви стали жертвою насильства?
Телефонуй 103.
− до Нацполіції за телефоном 102;
− на Урядову гарячу лінію за телефоном 1547.
!! Намагайтеся максимально зафіксувати злочин.
Якщо ваших близьких примусово перемістили на тимчасово окуповану територію чи депортували за межі України, або вам стало відомо про депортацію, дійте за наступною інструкцією:
Пам’ятайте, що держава у взаємодії з міжнародним організаціями та партнерами вживають всіх необхідних заходів щодо фіксації таких випадків, обліку депортованих осіб, а також щодо повернення громадян України додому.
Куди повідомляти про примусове переміщення особи на тимчасово окуповану територію чи депортацію на територію держави-агресора.
− короткий телефонний номер «Гарячої лінії» 1648 (в межах України);
− за телефоном +38 (044) 287-81-65 (для дзвінків з-за кордону);
− за допомогою чатботів у Telegram та у Viber @nib_uncp_bot;
− через заповнення форми bit.ly/3rRgb6t.
На додаток до заяви, якщо ви маєте портретне фото людини, яку розшукуєте, та/або фото/відео – надішліть на пошту НІБ Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. із зазначенням ПІБ та дати народження розшукуваної особи.
− тел.: 0 800 501 482
− ел. скринька: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
− тел.: 102
− сайт http://www.npu.gov.ua/podati-zvernennya.html
Що відбувається далі? Хто займається поверненням депортованих осіб?
Як тільки інформація надходить до Національного інформаційного бюро та Мінреінтеграції, дані осіб вносяться до відповідного реєстру бюро. Національне інформаційне бюро та Мінреінтеграції координуються свою діяльність з іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними агенціями та службами, громадськими та міжнародними організаціями, правоохоронними органами включно з відповідальними підрозділами Національної поліції.
У випадку, коли Національне інформаційне бюро чи Мінреінтеграції отримає будь-яку зворотну інформацію про депортованих осіб – з вами зв’яжуться. Також, Мінреінтеграції може контактувати з вами у випадку, коли буде необхідно з’ясувати додаткову інформацію.
Я вже кілька разів телефонував/ла на Гарячі лінії НІБ, Мінреінтеграції, НПУ та ін. служби – і досі немає реакції.
Держава докладає максимум зусиль для з’ясування долі кожного громадянина. Співробітники міністерства, НПУ, НІБ та ін. органів і служб працюють цілодобово для того, щоб повернути осіб, які були депортовані у зв’язку з окупацією чи активними бойовими діями.
Коли я можу очікувати інформацію про особу, яку депортували на територію держави-агресора?
Зважаючи на важку ситуацію, пов’язану із повномасштабним вторгненням агресора на територію України, назвати точний час відповіді, на жаль, неможливо. Як тільки у тих, до кого ви зверталися із заявою, з’явиться додаткова інформація – з вами обов’язково зв’яжуться.
