У післявоєнні роки перед країною гостро стояла задача підготовки інженерних кадрів для відбудування зруйнованої промисловості. Для забезпечення народного господарства висококваліфікованими кадрами та раціонального використання трудових ресурсів у країні все частіше використовуються навчальні заклади вечірньої та заочної форм навчання.
Наказом Міністра вищої та середньої освіти УРСР від 21 лютого 1958 року № 78, згідно рішенню Ради Міністрів УРСР від 24 січня 1958 року № 62 в Харкові був створений Український заочний політехнічний інститут (далі – УЗПІ), який мав 8 факультетів: енергетичний, електрофізичний, будівельний, інженерно-економічний, гірничий, металургійний, машинобудівний, хіміко-технологічний. Підготовка фахівців проводилася за 52 спеціальностями.
1958 р. – першим директором інституту було призначено Воробйова Сергія Олександровича.
1958 р. – відкрито ще 3 спеціальності: автомобілі та трактори; прилади точної механіки; будівельні та дорожні машини та обладнання. Плановий контингент студентів – 12 тис. осіб.
1958 р. – почала працювати перша Вчена рада інституту.
1959 р. – в інституті вперше відкриті підготовчі курси.
1959 р. – відкритий Харківський загальнотехнічний факультет для мешканців Харкова та Харківської області.
1960 р. – вперше почала працювати методична рада УЗПІ.
1960 р. – УЗПІ об’єднує 15 навчально-консультативних та опорних підрозділів: Ворошиловський, Горловський, Конотопський, Полтавський, Херсонський, Дніпропетровський, Сумський, Крюковський, Краматорський, Шосткінський, Сєверодонецький, Ждановський, Лісічанський, Ізюмський, Енакієвський.
1961 р. – перший набір до аспірантури за 4 спеціальностями: автоматизація виробничих процесів; технологія ливарного виробництва; металоріжучі верстати; технологія силікатів.
1963 р. – УЗПІ як Республіканський центр здійснює методичне керівництво та розробку навчально-методичної літератури для студентів-заочників інженерно-технічних спеціальностей.
1963 р. – створено першу в інституті галузеву науково-дослідну лабораторію автоматизації виробничих процесів.
1964 р. – ректором УЗПІ призначено Андреєва Георгія Яковича, який зробив великий внесок у подальшу розбудову інституту.
1966 р. – відкрито підготовку інженерно-педагогічних кадрів на денній формі навчання за спеціальностями 0305 «Теплові електричні станції» та 0510 «Технологія та обладнання зварного виробництва», а з 1975 року – за спеціальностями: 0315 «Інженер-викладач електро-енергетичних дисциплін» та 0577 «Інженер-викладач машинобудівних дисциплін».
1978 р. – ректором інституту призначено Артюха Станіслава Федоровича.
Збільшився контингент студентів до 9475 осіб, зокрема 1174 студентів денної форми навчання, 1125 осіб – вечірньої та 7176 осіб заочної форм навчання.
1989 р. – до складу УЗПІ ввійшов «Гірничий факультет» (колишній Стаханівський філіал Комунарського гірничо-металургійного інституту), єдиний в Радянському Союзі навчальний заклад, який готував інженерно-педагогічні кадри для ПТУ гірничої промисловості.
1990 р. – УЗПІ перейменований у Харківський інженерно-педагогічний інститут (далі – ХІПІ).
 |
 |
 |
1994 р. – за Державною акредитацією інститутом одержано IV рівень і статус Української інженерно-педагогічної академії (далі – УІПА).
У цей період УІПА виступає ініціатором створення навчально-науково-виробничого комплексу з підготовки інженерно-педагогічних кадрів для профтехосвіти України, до складу якого, крім академії, увійшли 6 індустріально-педагогічних технікумів: Київський індустріально-педагогічний технікум, Донецький індустріально-педагогічний технікум, Рубіжанський індустріально-педагогічний технікум, Конотопський індустріально-педагогічний технікум, Харківські індустріально-педагогічні технікуми № 1 і № 2.
1994 р. – при академії почала працювати фахова Рада з ліцензування та акредитації інженерно-педагогічних спеціальностей та вищих професійно-технічних училищ.
2002 р. – ректором академії призначено доктора педагогічних наук, професора Коваленко Олену Едуардівну, яка є членом Методичної Ради Міністерства освіти і науки, молоді та спорту з проблем інженерно-педагогічної освіти.
2003 р. – ректора УІПА О.Е. Коваленко обрано Президентом Національного моніторингового комітету України Міжнародного товариства інженерної педагогіки (IGIP).
2009 р. – відкрито спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності «Стандартизація, сертифікація та метрологічне забезпечення».
2011 р. – змінено назви Електротехнологічного факультету на Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут, розташований у містах Артемівськ та Слав’янськ та Гірничого факультету на Стахановський навчально-науковий інститут гірничних та освітніх технологій, розташований у місті Стаханів.
2023 рік – ректором УІПА призначено доктора педагогічних наук, професора Коваленко Дениса Володимировича.
У 2024 році шляхом реорганізації Українську інженерно-педагогічну академію було приєднано як структурний підрозділ до складу Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна і УІПА отримала нову назву — Навчально-науковий інститут «Українська інженерно-педагогічна академія» Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.
За часи свого існування ННІ «УІПА» підготувала понад 70 тис. фахівців, які мають високі інженерні знання й уміння, спеціальну психолого-педагогічну та правову підготовку для роботи на підприємствах різних галузей промисловості.
