Упродовж 13–16 жовтня 2026 року в Університеті Південно-Східної Норвегії (University of South-Eastern Norway, USN), кампус Конгсберг, відбулася перша очна робоча зустріч представників міжнародного освітнього проєкту FLEX-EDU UA–NO: «Гнучкі, стійкі та персоналізовані системи вищої освіти для кризових і посткризових умов» (Nansen EDU-2025/10115).
У робочій зустрічі від Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна взяли участь учасники проєкту завідувачка кафедри педагогіки, методики та менеджменту освіти Наталя Брюханова, доцент кафедри педагогіки, методики та менеджменту освіти Ірина Синельник, та доцент кафедри електротехніки та електроенергетики ННІ «УІПА» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Юлія Олійник. Координатор проєкту від Каразінського університету Олександр Купріянов підключався до обговорення важливих питань on-line.
Захід став важливим етапом налагодження практичної співпраці між норвезькими та українськими університетами, спрямованої на модернізацію інженерної освіти, впровадження сучасних дистанційних лабораторних технологій та забезпечення доступності якісного навчання в умовах воєнного стану й післявоєнного відновлення України.
Міжнародна співпраця задля модернізації інженерної освіти
Проєкт FLEX-EDU UA–NO реалізується за підтримки норвезької програми Nansen EDU та об'єднує п'ять закладів вищої освіти. Координатором виступає Університет Південно-Східної Норвегії, а українськими партнерами є Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Сумський державний університет, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського та Національний університет «Одеська політехніка».
Основна мета проєкту полягає у створенні та впровадженні гнучкого освітнього середовища для підготовки інженерних фахівців, яке поєднуватиме традиційні лабораторні заняття, дистанційний доступ до реального експериментального обладнання та використання персональних лабораторних комплектів.
Особливу увагу приділено модернізації восьми освітніх курсів українських університетів, адаптації лабораторних практикумів до гібридного формату та забезпеченню можливості виконувати практичні завдання незалежно від місця перебування студентів.
Перша очна зустріч у Конгсберзі стала продовженням установчої онлайн-сесії консорціуму, проведеної у вересні 2026 року. Якщо попередній етап був спрямований на формування спільного організаційного підходу та розподіл відповідальності, то жовтнева зустріч зосередилася на конкретних технічних, методичних і управлінських аспектах реалізації проєкту.
Перший день: управління проєктом та знайомство з дистанційними лабораторіями
13 жовтня робочу програму було присвячено питанням координації діяльності партнерів, фінансового управління, звітності та закупівлі обладнання.
Представники USN представили організаційну модель управління проєктом, підходи до контролю виконання запланованих заходів, взаємодії між робочими пакетами та підготовки звітних матеріалів. Окрему увагу приділили процедурам фінансування, документальному підтвердженню витрат і особливостям проведення закупівель відповідно до вимог програми Nansen EDU та національного законодавства.
Важливою частиною першого дня стало ознайомлення з технологічною екосистемою дистанційних лабораторій Університету Південно-Східної Норвегії.
Норвезькі фахівці представили архітектуру лабораторних систем, принципи їх функціонування та можливості організації доступу до експериментального обладнання через веббраузер. Програма передбачала демонстрацію технологій, які дозволяють студентам взаємодіяти з реальними лабораторними установками дистанційно, виконувати вимірювання та аналізувати експериментальні результати.
Такі рішення мають особливе значення для українських університетів, де безперервність освітнього процесу може залежати від безпекової ситуації, стабільності електропостачання та доступності навчальної інфраструктури.
Другий день: технології Pocket Lab та підготовка лабораторної інфраструктури
14 жовтня основну увагу було зосереджено на технічних рішеннях для створення гібридних і дистанційних лабораторій, зокрема на концепції Pocket Lab – компактних персональних лабораторних комплектів.
Програма дня передбачала презентації українських партнерів щодо поточного стану лабораторного обладнання, наявних технічних можливостей та потреб у модернізації інфраструктури. Кожен університет представив матеріали, пов'язані з навчальними курсами, які планується адаптувати в межах проєкту.
Фахівці USN ознайомили учасників з архітектурою Pocket Lab, використанням комплектів на основі Arduino та організацією процесів збору й опрацювання вимірювальних даних. Ці технології відкривають можливості для виконання практичних завдань поза традиційними університетськими лабораторіями. Студенти можуть працювати з компактним обладнанням, формувати експериментальні дані та набувати навичок програмування, вимірювань і дослідження технічних систем.
Практична частина дня передбачала роботу в групах над формуванням технічних специфікацій обладнання для університетів-партнерів. Розглядалися питання сумісності компонентів, надійності лабораторних систем, вимог електробезпеки та відповідності обладнання навчальним завданням.
Результати таких обговорень мають стати основою для подальшого уточнення переліків необхідного обладнання та планування модернізації лабораторної інфраструктури.
Третій день: адаптація освітніх курсів та інтеграція цифрових технологій
15 жовтня робота учасників була присвячена методичним аспектам упровадження нових лабораторних технологій в освітній процес.
Центральною темою стало узгодження змісту восьми навчальних курсів, що беруть участь у проєкті, з можливостями дистанційних і персональних лабораторій. Під час методичних обговорень розглядалися підходи до аналізу чинних освітніх компонентів, визначення лабораторних робіт, придатних для адаптації до гібридного формату, та розроблення сценаріїв проведення дистанційних експериментів.
Важливе місце посіли питання інтеграції лабораторних систем із цифровими навчальними платформами – системами управління навчанням (Learning Management Systems, LMS). Така інтеграція має забезпечити не лише доступ студентів до лабораторних завдань, а й можливість організованого супроводу навчання, контролю виконання робіт, накопичення результатів та аналізу освітніх досягнень.
У межах роботи предметних груп передбачалося обговорення конкретних варіантів модернізації навчальних курсів з урахуванням їхньої предметної специфіки. Представники університетів підготували попередні висновки щодо можливостей адаптації навчального змісту та визначення необхідних змін у лабораторних практикумах.
Четвертий день: планування впровадження, забезпечення якості та оцінювання компетентностей
Завершальний робочий день, 16 жовтня, був присвячений узагальненню напрацювань і плануванню наступних етапів реалізації проєкту.
Українські партнери представили попередні плани адаптації та впровадження лабораторної інфраструктури. У межах робочих сесій розглядалися послідовність підготовки лабораторних приміщень, закупівлі та встановлення обладнання, налаштування технічних систем, а також процедури перевірки їх готовності до використання в освітньому процесі.
Окремий блок програми було присвячено формуванню методології оцінювання компетентностей студентів. Передбачається, що ефективність модернізації освітнього процесу оцінюватиметься не лише за фактом впровадження нових технологій, а й за результатами навчання студентів. Для цього необхідно сформувати спільні підходи до визначення показників компетентності, методів їх вимірювання та порівняльного аналізу результатів до і після впровадження модернізованих лабораторних курсів.
Важливими складовими майбутньої системи оцінювання мають стати експериментальні навички, здатність працювати з вимірювальним обладнанням, аналізувати отримані дані, розв'язувати інженерні задачі та самостійно організовувати практичну діяльність. Програма також передбачала обговорення вимог до забезпечення якості, технічної валідації лабораторних рішень і безпечної експлуатації обладнання.
Завершальна частина зустрічі була спрямована на узгодження подальших дій партнерських університетів, визначення відповідальних виконавців і термінів виконання першочергових завдань. Зокрема, програмою було передбачено формування планів дій на період до 1 листопада та до кінця грудня 2026 року.
Проєкт FLEX-EDU UA–NO демонструє практичне значення міжнародної академічної співпраці для розвитку інженерної освіти України, поєднуючи норвезький досвід упровадження дистанційних лабораторій із потребами українських закладів вищої освіти.
