Міжнародне співробітництво

Міжнародний освітній проєкт FLEX-EDU UA–NO «Гнучкі, стійкі та персоналізовані системи вищої освіти для кризових і посткризових умов»

Flexible, Resilient and Personalised Higher Education Systems for Crisis and Post-Crisis Contexts

Гнучкі, стійкі та персоналізовані системи вищої освіти для кризових і посткризових умов

Коротка назва проєкту: FLEX-EDU UA–NO

Реєстраційний номер проєкту: Nansen EDU-2025/10115

Програма фінансування: Nansen EDU – програма підтримки норвезько-української співпраці у сфері вищої освіти.

Фінансування: Норвезький директорат вищої освіти та компетентностей (Norwegian Directorate for Higher Education and Skills, HK-dir).

Тривалість проєкту: 01.07.2026 – 30.06.2029 (36 місяців).

Пріоритетний напрям: Модернізація інженерної освіти, розвиток цифрового та гібридного навчання, забезпечення стійкості освітнього процесу в кризових умовах.

Цільові групи: здобувачі бакалаврського та магістерського рівнів вищої освіти інженерних спеціальностей, науково-педагогічні працівники, розробники освітніх курсів, фахівці з лабораторного обладнання та цифрових освітніх технологій.

Учасники консорціуму

Координатор проєкту:

  • Університет Південно-Східної Норвегії (University of South-Eastern Norway, USN), Норвегія.

Українські партнери:

  • Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;
  • Сумський державний університет;
  • Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського;
  • Національний університет «Одеська політехніка».

Мета та завдання проєкту

Метою проєкту FLEX-EDU UA–NO є підвищення якості, доступності та стійкості інженерної освіти в українських університетах шляхом впровадження сучасних дистанційних і гібридних лабораторних технологій, модернізації освітніх курсів та розвитку практичних і професійних компетентностей здобувачів вищої освіти.

Проєкт передбачає адаптацію та впровадження апробованої в Університеті Південно-Східної Норвегії технологічної екосистеми дистанційних лабораторій, яка забезпечує можливість виконання реальних експериментів через веббраузер, використання модульного лабораторного обладнання та персональних лабораторних комплектів Pocket Lab.

Особливу актуальність проєкт має в умовах воєнного стану в Україні, коли традиційне проведення лабораторних занять може бути ускладнене через безпекові обмеження, порушення електропостачання, пошкодження освітньої інфраструктури та вимушене переміщення студентів і викладачів.

Основні завдання проєкту:

  1. Модернізація восьми акредитованих навчальних курсів бакалаврського та магістерського рівнів обсягом 6 кредитів ECTS кожний у чотирьох українських університетах.
  2. Адаптація лабораторних і практичних занять до дистанційного та гібридного форматів навчання.
  3. Розвиток лабораторної інфраструктури університетів-партнерів шляхом придбання, встановлення та налаштування сучасного навчального й експериментального обладнання.
  4. Впровадження систем дистанційного доступу до реального лабораторного обладнання та персональних лабораторних комплектів Pocket Lab.
  5. Інтеграція дистанційних лабораторій із системами управління навчанням.
  6. Підвищення кваліфікації викладачів і технічних фахівців у сфері розроблення та використання інноваційних лабораторних технологій.
  7. Розроблення і впровадження методів оцінювання практичних, експериментальних, дослідницьких та цифрових компетентностей студентів.
  8. Забезпечення сталого використання створеної інфраструктури та поширення результатів проєкту серед інших закладів вищої освіти України.

Напрями діяльності за проєктом

  1. Розбудова потенціалу та модернізація лабораторної інфраструктури
  2. Модернізація освітніх курсів
  3. Впровадження дистанційних лабораторій і технологій Pocket Lab
  4. Підвищення кваліфікації та міжнародна академічна співпраця
  5. Забезпечення якості та оцінювання освітніх результатів

Очікувані результати

У результаті реалізації проєкту передбачається:

  1. Модернізація восьми навчальних курсів бакалаврського та магістерського рівнів у чотирьох українських університетах.
  2. Створення сучасної лабораторної інфраструктури, яка забезпечуватиме можливість проведення практичних занять у дистанційному та гібридному форматах.
  3. Впровадження технологій дистанційних лабораторій і Pocket Lab, що розширить можливості студентів для виконання реальних експериментів незалежно від місця їхнього перебування.
  4. Розроблення оновлених навчально-методичних матеріалів, лабораторних практикумів та цифрових освітніх ресурсів.
  5. Підвищення професійних компетентностей викладачів і технічного персоналу щодо використання інноваційних лабораторних технологій.
  6. Створення системи оцінювання результативності модернізації освітнього процесу, спрямованої на вимірювання розвитку практичних і професійних компетентностей студентів.
  7. Посилення міжнародної співпраці між українськими університетами та Університетом Південно-Східної Норвегії.
  8. Підвищення стійкості інженерної освіти України до кризових ситуацій і створення передумов для сталого розвитку сучасних освітніх технологій.

Участь Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Участь університету в проєкті спрямована на модернізацію інженерної підготовки, розвиток лабораторної інфраструктури та впровадження сучасних технологій дистанційного й гібридного навчання.

У межах проєкту передбачено модернізацію двох навчальних курсів, адаптацію лабораторних робіт до нових форматів навчання, впровадження обладнання для дистанційних експериментів і використання персональних лабораторних комплектів.

Результати реалізації проєкту сприятимуть підвищенню якості практичної підготовки здобувачів освіти, розширенню можливостей викладачів щодо використання цифрових навчальних технологій та розвитку міжнародної співпраці в галузі інженерної освіти.

Значення проєкту

FLEX-EDU UA–NO спрямований на формування нової моделі інженерної освіти, яка поєднує практичну орієнтованість традиційного лабораторного навчання з гнучкістю сучасних цифрових технологій.

Використання дистанційних лабораторій і персональних експериментальних комплектів дозволить розширити доступ до якісної інженерної освіти та забезпечити безперервність практичної підготовки навіть за умов обмеженого доступу до університетської інфраструктури.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Норвегії в межах програми Nansen EDU, адміністрування якої здійснює Норвезький директорат вищої освіти та компетентностей (HK-dir).