В умовах тимчасової окупації МОЖНА:

− проводити освітній процес за українськими освітніми програмами;

− забезпечувати надання медичними закладами власних послуг населенню;

− здійснювати заходи із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та пожежогасіння. 

В умовах тимчасової окупації НЕ МОЖНА:

− співпрацювати з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора;

− здійснювати пропаганду держави-агресора у закладах освіти, вчиняти дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти;

− добровільно займати посади у незаконних органах держави-агресора, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільно обиратись до таких органів.

Майже скрізь на ТОТ України окупанти вдаються до поширеної практики – примусової мобілізації населення. Цю ганебну практику вони започаткували ще з 2014 року. Відмова отримати «повістку» від представників окупаційної влади може коштувати людині життя. Як бути?

Правники в один голос заявляють: це – міжнародний злочин і порушення, зокрема, Женевської конвенції. Таку практику слід розглядати в комплексному контексті правової оцінки всіх наслідків агресії рф, якщо такі стануть предметом уваги Міжнародного кримінального суду. Адже міжнародне право забороняє державі-окупанту призивати цивільне населення служити в її збройних силах (ст. 51 IV Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни).

Тим не менш, російські окупанти на ТОТ буквально полюють на чоловіків призовного віку (він «розширений» – від 18 до 65 років) й силоміць доставляють до «військкоматів». Забороняють покидати територію регіону. До прикладу, в Криму, з огляду на очевидний провал призовної кампанії, днями взагалі оголосили про заборону виїзду з півострова з 30 квітня, щоб потенційні «призовники» не встигли сховатися від війни.

Мало того, росія почала втягувати у війну й українських дітей, про що наголосила генпрокурор України Ірина Венедіктова. Вже зафіксовано участь 8 дітей у таких діях. Приміром, на Харківщині 12-річний підліток за допомогою телеграм-каналів надсилав інформацію про розташування техніки, блокпостів і військових ЗСУ. Схожий факт був і на Луганщині.

Мобілізованих українських громадян у зс рф росіяни вважають «рабами» і «гарматним м’ясом». Про це зізнається більшість насильно мобілізованих кримчан і жителів Донеччини й Луганщини, коли потрапляють у полон до ЗСУ.

Що робити, щоб не потрапити до окупаційного «призовного пункту»:

Передусім – спробуйте використати різні формати саботажу призову:

− уникайте особистого отримання повісток і дзвінків з окупаційних «військкоматів»;

− змініть номер телефону або тимчасово припиніть його використання, якщо він відомий окупаційній владі;

− змініть місце проживання й не повідомляйте про нього;

− якщо на вас таки вийшли, не відмовляйтесь прямо від «повинності», а обґрунтуйте причини, чому не можете служити, наприклад, стан здоров’я, релігійні переконання тощо. Причину бажано довести документами, тому підготуйтесь. 

Що робити, якщо вас призвали:

− за першої безпечної нагоди здавайтеся у полон ЗСУ й повідомляйте, що ви громадянин України. Тоді ви – лише жертва воєнного злочину і згодом повернетесь додому живими;

− пам’ятайте: рано чи пізно винні за незаконну мобілізацію вас до зс рф нестимуть кримінальну відповідальність відповідно до ст. 438 ККУ, або у МКС за порушення ст. 8-2(b) xv Римського статуту;

− не виконуйте незаконних наказів, що можуть призвести до жертв серед цивільного населення, руйнування цивільної інфраструктури. В іншому випадку ваші дії кваліфікують як злочин без термінів давності навіть за умови примусового призову. 

УВАГА! Якщо ви добровільно приєднаєтесь до зс рф і берете участь у війні з Україною, ці дії будуть злочином відповідно до нашого законодавства, що загрожує позбавленням волі на строк до 15 років. 

І головне: навіть у скрутній ситуації бережіть свою любов до близьких та вірність державі. Пам’ятайте: на вас чекають вдома! 

При підготовці матеріалу використовувалась інформація з ресурсу правозахисної організації Центр Громадських Свобод, Центру прав людини ZMINA та інших відкритих джерел.

Якщо ви опинились в рф:

− вийдіть на зв’язок і передайте українській стороні свої контактні дані;

− спробуйте зв’язатись зі своїми друзями, знайомими;

− не віддавайте паспорт. Будь що документи відновлять у «Дії», коли людина дасть про себе знати;

− не дозволяйте у паспорті ставити позначки, печатки, письмово вносити дані тощо;

− не підписуйте жодних документів;

− відмовляйтесь (наскільки це можливо) від поїздок до таборів для переміщених осіб. 

Якщо ви опинились в «днр»:

− видаліть «підозрілу» інформацію зі смартфону: обговорення політичних питань, бойових дій, фото військової техніки та руйнувань. Вийдіть з чатів, де обговорюються новини та відпишіться від каналів;

− встановіть двофазну аутентифікацію на телефоні та на всі додатки з соцмережами;

− в разі допиту поводьтесь максимально нейтрально, не ведіться на провокації. 

Обмежень на виїзд з території рф для громадян України з точки зору закону немає. Потрапивши на територію ЄС, вирушайте до будь-якої країни. Там оформлюйте статус на тимчасовий захист. Він дозволяє отримати тимчасове житло, пільги та фінансову допомогу. Ви можете і не оформлювати цього статусу, а відразу самостійно шукати житло та роботу. 

УВАГА! Медична та юридична допомога громадянам України надається безкоштовно. Ваші sim-картки та банківські картки в Європейському Союзі, на відміну від росії, працюють.

Що робити, якщо ви стали жертвою насильства?

1. Якнайшвидше намагайтеся зафіксувати стан здоров’я у медичному закладі.

Телефонуй 103. 

2. Щодо злочину зверніться:

− до Нацполіції за телефоном 102;

− на Урядову гарячу лінію за телефоном 1547. 

!! Намагайтеся максимально зафіксувати злочин.

Якщо ваших близьких примусово перемістили на тимчасово окуповану територію чи депортували за межі України, або вам стало відомо про депортацію, дійте за наступною інструкцією: 

1. Насамперед, постарайтеся опанувати свої емоції – це допоможе більш дієво зреагувати на ситуацію.

Пам’ятайте, що держава у взаємодії з міжнародним організаціями та партнерами вживають всіх необхідних заходів щодо фіксації таких випадків, обліку депортованих осіб, а також щодо повернення громадян України додому. 

2. Перед зверненням до органів державної влади намагайтеся зібрати якомога більше інформації про обставини примусового переміщення/депортації та даних про депортованих осіб з будь-яких доступних вам джерел. 

3. Записуйте всю зібрану інформацію відразу після її отримання, щоб не забути деталі через стрес, а також зберегти хронологію подій. 

4. Для повідомлення органів влади про примусове переміщення чи депортацію осіб надайте інформацію про ПІБ, дату народження, контакти, адресу місця проживання (реєстрації) та останнє відоме місце перебування, звідки особа була примусово переміщена. Зазначте, коли востаннє близька людина виходила на зв’язок і в який спосіб вона це робила. Можливо інші люди бачили чи спілкувалися з людиною перед її примусовим вивезенням. 

5. Якщо вам повідомила про депортацію інша особа – запишіть її дані: ПІБ, місце поточного перебування, контактний номер телефону, електронну скриньку. 

6. Якщо є фото особи, фото/відео підтвердження депортації вашого близького – просимо невідкладно повідомляти про це Національне інформаційне бюро на електронну скриньку This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it. або за допомогою інших засобів комунікації, інформація про які розміщена на сайті nib.gov.ua

7. Якщо депортована особа вийшла з вами на зв’язок – дізнайтесь максимум інформації про її місце перебування, стан здоров’я, наявність документів, наявність засобів зв’язку. 

8. Порадьте за можливості зробити електронні копії всіх наявних при собі документів у вигляді скан/фотокопій та зберігати їх на якомусь електронному пристрої або надіслати їх на електронну скриньку (свою чи рідних). Навіть якщо телефон вилучать, доступ до електронної пошти і файлів у ній можна буде відновити з будь-якого пристрою та незалежно від місця перебування. 

9. Якщо особа вже прямує до інших країн – дізнайтесь куди саме і яким маршрутом вона рухається. 

10. Порадьте примусово переміщеній/депортованій особі звертатись до дипломатичних та консульських місій країн-партнерів, міжнародних місій таких як Міжнародна організація з міграції (МОМ), Управління ООН з координації гуманітарних справ (ОСНА), ЮНІСЕФ, Міжнародний комітет Червоного хреста, УВКБ ООН (Агентство ООН у справах біженців) або дло посольства чи дипломатичних установ України (у разі їх роботи на території країни перебування). 

Куди повідомляти про примусове переміщення особи на тимчасово окуповану територію чи депортацію на територію держави-агресора.

1. Національне інформаційне бюро:

− короткий телефонний номер «Гарячої лінії» 1648 (в межах України);

− за телефоном +38 (044) 287-81-65 (для дзвінків з-за кордону);

− за допомогою чатботів у Telegram та у Viber @nib_uncp_bot;

− через заповнення форми bit.ly/3rRgb6t. 

На додаток до заяви, якщо ви маєте портретне фото людини, яку розшукуєте, та/або фото/відео – надішліть на пошту НІБ This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it. із зазначенням ПІБ та дати народження розшукуваної особи. 

2. Офіс Генерального прокурора http://warcrimes.gov.ua 

3. Служба безпеки України:

− тел.: 0 800 501 482

− ел. скринька: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it. 

4. Національна поліція

− тел.: 102

− сайт http://www.npu.gov.ua/podati-zvernennya.html

 Що відбувається далі? Хто займається поверненням депортованих осіб?

Як тільки інформація надходить до Національного інформаційного бюро та Мінреінтеграції, дані осіб вносяться до відповідного реєстру бюро. Національне інформаційне бюро та Мінреінтеграції координуються свою діяльність з іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними агенціями та службами, громадськими та міжнародними організаціями, правоохоронними органами включно з відповідальними підрозділами Національної поліції.

У випадку, коли Національне інформаційне бюро чи Мінреінтеграції отримає будь-яку зворотну інформацію про депортованих осіб – з вами зв’яжуться. Також, Мінреінтеграції може контактувати з вами у випадку, коли буде необхідно з’ясувати додаткову інформацію. 

Я вже кілька разів телефонував/ла на Гарячі лінії НІБ, Мінреінтеграції, НПУ та ін. служби – і досі немає реакції.

Держава докладає максимум зусиль для з’ясування долі кожного громадянина. Співробітники міністерства, НПУ, НІБ та ін. органів і служб працюють цілодобово для того, щоб повернути осіб, які були депортовані у зв’язку з окупацією чи активними бойовими діями. 

Коли я можу очікувати інформацію про особу, яку депортували на територію держави-агресора?

Зважаючи на важку ситуацію, пов’язану із повномасштабним вторгненням агресора на територію України, назвати точний час відповіді, на жаль, неможливо. Як тільки у тих, до кого ви зверталися із заявою, з’явиться додаткова інформація – з вами обов’язково зв’яжуться.

З початку війни за дорученням Віцепрем’єр-міністра України при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на базі Гарячої лінії з кризових питань запрацював цілодобовий кол-центр для координації зусиль з надання допомоги громадянам.

Основні проблеми, з якими звертаються до кол-центру Мінреінтеграції з кризових питань:

− допомога при проходженні зеленими коридорами та отримання гуманітарної допомоги;

− персональна допомога громадянам, які самостійно не можуть покинути окуповані території України;

− допомога громадянам у отриманні статусу внутрішньо переміщених осіб (ВПО) під час воєнного стану;

− роз’яснення щодо перетину державного кордону та отримання статусу біженців в приймаючих країнах;

− роз’яснення щодо виплат та компенсацій для внутрішньо переміщених осіб під час воєнного стану.

На усі ці запитання працівники кол-центру надають фахові відповіді і намагаються допомогти кожному українцю, адже кожна ситуація індивідуальна й має різний ступінь складності.

Усі дзвінки фіксують, обробляють та узагальнюють. В подальшому інформація передається до відповідних профільних органів для координації зусиль між ДСНС, силами Територіальної оборони Збройних Сил України, місцевими органами виконавчої влади, військово-цивільними адміністраціями з питань розмінування та організації евакуації мирного населення. 

Громадяни можуть звертатися на «Гарячу лінію» з кризових питань за номером 1548.

Якщо ваша близька людина перебуває в зоні активних бойових дій або на тимчасово окупованій території і з ним/нею тривалий час немає зв’язку, що робити?

1. Пам’ятайте, що в зонах активних бойових дій може не бути мобільного покриття або електроенергії і людина не завжди може зарядити телефон, а сам телефонний апарат може бути пошкоджено або втрачено.
2. Для того, щоб почати пошук, вам варто опанувати свої емоції та не піддаватися паніці. Спробуйте сконтактувати з родичами, сусідами або колегами по службі, які можуть бути поряд.
3. Перед зверненням до органів державної влади намагайтеся зібрати якомога більше інформації про розшукувану особу та обставини зникнення.
4. Записуйте всю зібрану інформацію відразу після її отримання, щоб не забути деталі через стрес і хвилювання, а також зберегти хронологію подій. 

Якщо ви розшукуєте цивільну особу (людину, яка не бере участь у бойових діях) – зберіть інформацію про її повне ім’я, дату народження, контакти, особливі прикмети (шрам, татуювання, родимки тощо) та останнє відоме місце перебування. Зазначте, коли востаннє близька людина виходила на зв’язок і в який спосіб вона це робила. Можливо, інші люди бачили чи спілкувалися з людиною перед її зникненням. 

Якщо ви розшукуєте військового (військовослужбовець ЗСУ, Національної гвардії України, Служби безпеки України, ДССЗЗІ тощо, боєць ТРО, поліцейський або працівник інших правоохоронних органів, підрозділів ДСНС тощо) – важливо знати його прізвище, ім’я та по-батькові, дату народження, контактні дані, назву та номер військової частини чи підрозділу проходження служби, посаду та звання, особовий номер (індивідуальний податковий номер) або номер військового квитка чи жетону, особливі прикмети, які має людина (шрами, татуювання, родимки тощо), останнє відоме місце перебування та інші відомості. Якщо ви не володієте такою інформацією і близька людина нещодавно розпочала службу – зверніться до військомату. Також варто попросити надати вам контакти військової частини та підрозділу, в якому проходить службу розшукувана особа. 

Куди повідомляти про зникнення людини?

Про зникнення людини можна повідомляти до Національного інформаційного бюро, Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України. 

1. Національне інформаційне бюро:

− короткий телефонний номер «Гарячої лінії» 1648 (в межах України);

− за телефоном +38 (044) 287-81-65 (для дзвінків з-за кордону);

− за допомогою чатботів у Telegram та у Viber @nib_uncp_bot;

− через заповнення форми bit.ly/3rRgb6t.

На додаток до заяви, якщо ви маєте портретне фото людини, яку розшукуєте, та/або фото/відео підтвердження полону – надішліть на пошту НІБ: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it. із зазначенням ПІБ та дати народження розшукуваної особи. 

2. Міністерство внутрішніх справ України:

− до МВС України можна повідомити про зниклих дорослих та дітей за допомогою спеціальної форми; 

До Національної поліції можна звернутись у такий спосіб:

− на цілодобову гарячу лінію 089 420 18 67;

− на електронну пошту This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.;

− у Telegram чатбот t.me/poshuk_znyklyh;

− зателефонувати 102. 

Що відбувається далі? Хто займається розшуком зниклих безвісти людей?

Розшуком людей, які зникли безвісти, займається Національна поліція України та спеціальні пошукові групи, що створюються відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти». 

Як може Національне інформаційне бюро допомогти з розшуком особи?

Національне інформаційне бюро (НІБ) координує свою діяльність з різними міністерствами, органами та службами, включаючи Національну поліцію України.

Коли інформація надходить до НІБ, дані розшукуваної особи вносять до реєстру. Якщо на момент вашого звернення НІБ володіє інформацією про місцезнаходження або статус людини, яку ви розшукуєте – вас про це повідомлять.

Для того, щоб розшукати особу, НІБ передає інформацію до правоохоронних органів, міжнародних моніторингових місій, організацій та Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених для ведення переговорів щодо звільнення.

У випадку, коли НІБ отримає будь-яку зворотню інформацію про людину, яку ви розшукуєте – з вами зв’яжуться. 

НІБ може контактувати з вами у випадку, якщо буде необхідно з’ясувати додаткову інформацію. 

Я вже кілька разів телефонував/ла на гарячі лінії НІБ, НПУ та  ін. служби – і досі немає реакції.

Держава докладає максимум зусиль для з’ясування долі кожного громадянина. Співробітники міністерств, НПУ, НІБ та інших органів і служб працюють цілодобово для того, щоб розшукати людей, які зникли у зв’язку з із бойовими діями.

Якщо з вами не зв’язуються – це не означає, що запит ігнорують або про нього забули. Щойно орган влади отримує оновлену інформацію по статусу пошуку людини – одразу повідомлять близьких родичів. 

Коли я можу очікувати інформацію про людину, яку я розшукую?

Зважаючи на різну та непевну ситуацію в зоні бойових дій, назвати точний час відповіді, на жаль, неможливо. Як тільки у тих, до кого ви зверталися із заявою про зникнення особи, з’явиться про неї додаткова інформація – з вами обов’язково зв’яжуться. 

Яка різниця між «особою зниклою безвісти», «безвісно відсутньою» та «оголошеною померлою»?

Чинне законодавство розрізняє три статуси для осіб, інформація про місцезнаходження або доля яких невідома.

Статус «зниклий безвісти» з’явився в Україні у 2018 році із набранням чинності Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», «Безвісно відсутня» та «Оголошена померлою» визначені у Цивільному кодексі України.

Кожен з цих статусів спричиняє різні правові наслідки як для самої особи, для якої статус присвоєно, так і для її родичів. Зазвичай рішення про присвоєння відповідного статусу ухвалює суд. 

Правовий статус особи, що зникла безвісти

Статуси «Безвісно відсутня» та «Оголошена померлою» 

Для того, щоб пройти безкоштовне експрес-тестування (за бажанням) поблизу контрольного пункту в’їзду-виїзду (далі – КПВВ) особа, яка перетинає КПВВ у бік контрольованої Україною території, має:

− Встановити мобільний додаток «Вдома».

− Перейти на контрольовану Україною територію.

− Після перетину КПВВ зробити безкоштовне експрес-тестування.

− У разі отримання негативного результату експрес-тесту, самоізоляція особи припиняється після отримання відповідного сповіщення в мобільному додатку «Вдома».

− У разі отримання позитивного результату експрес-тесту, самоізоляція продовжується, а контроль за її дотриманням починається з третьої доби. 

Примітка: мобільний додаток не контролює і не обмежує пересування користувача перші 72 години після перетину КПВВ та активації програми. У разі неможливості встановлення мобільного додатка «Вдома», особа підлягає 10-денній обсервації у найближчій лікарні. 

Самоізоляції не підлягають:

− особи до 18 років;

− працівники представництв офіційних міжнародних місій, організацій акредитованих в Україні;

− учасники ЗНО;

− особи, які мають намір вступити до закладів освіти, в тому числі на курси (відділення) з підготовки до вступу до державних закладів вищої освіти на підконтрольній території України;

− здобувачі освіти, які навчаються в закладах освіти на підконтрольній території України;

− один з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників чи інших осіб, уповноважених такими особами або інші законні представники, які супроводжують осіб, зазначених у попередніх трьох пунктах;

− громадяни України, які бажають здійснити вакцинацію від COVID-19 на підконтрольній території України, за умови пред’явлення запрошення на вакцинацію з унікальним ідентифікатором;

− особи, які мають документ, що підтверджує отримання однієї дози або повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях. 

ПЕРЕЛІК КПВВ

Донецька і Луганська області:

1. КПВВ «Станиця Луганська»

Тестування здійснюється в сервісній зоні щоденно з 08:00 до 16:00. 

2. КПВВ «Новотроїцьке»

Пункт тестування облаштований в приміщенні ЦНАПу, тестування здійснюється понеділок-п’ятниця з 08:00 до 16:00 (у період роботи КПВВ). 

АР Крим та м. Севастополь

1. КПВВ «Каланчак»

Пункт тестування облаштований в приміщенні ЦНАПу, тестування здійснюється понеділок-п’ятниця з 09:00 до 15:00.

У вихідні та святкові дні, а також з 15:00 до 09:00 тестування здійснюється в приміщенні приймального відділення Каланчацької лікарні. 

2. КПВВ «Чонгар»

Тестування проводять представники Червоного Хреста в приміщенні автостанції, понеділок-п’ятниця з 08:00 до 15:00. 

Корисні номери

Урядова гаряча лінія 15-45

Контакт-центр МОЗ з питань COVID-19 0 800 60 20 19

Довідкова служба НСЗУ6 16-77

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України розробило детальну карту маршрутів пасажирського транспорту з КПВВ (контрольного пункту в’їзду-виїзду) до місць вакцинації та тестування, аби громадяни з тимчасово окупованих територій могли комфортно та зручно дістатися локації для отримання відповідної послуги. 

З КПВВ «Станиця Луганська»:

до місця вакцинації та тестування можна дістатися маршрутним пасажирським транспортним засобом (за маршрутом КПВВ «Станиця Луганська» – Станично Луганська ЦРЛ) №235 та №237. 

З КПВВ «Новотроїцьке» до місць вакцинації та тестування можна дістатися маршрутним пасажирським транспортним засобом за маршрутом:

1. 1. КПВВ – Новотроїцьке – Ольгинка

м. Волноваха (ЗА) «с. Карлівка» до КПВВ «Новотроїцьке» (ЗА) через с. Новотроїцьке (ЗА «Площа»), який курсує з м. Волноваха через с. Ольгинку до КПВВ «Новотроїцьке» та в зворотному напрямку. 

2. 2. КПВВ Новотроїцьке – Бугас

м. Волноваха (АС) – КПВВ «Новотроїцьке» (ЗА) через с. Бугас, який курсує з м. Волноваха через с. Бугас до КПВВ «Новотроїцьке» (ЗА) та в зворотному напрямку. 

Автобусні маршрути здійснюють перевезення пасажирів по понеділках та п’ятницях з 08:00 до 16:00, кожні 30 хвилин. 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 

Що означає режим окупованої території?

Законодавством України, зокрема ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. 

Які нормативно-правові акти регулюють правовий режим окупованої території?

Конституція України, Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Закон України «Про прикордонний контроль», Кримінальний Кодекс України (стт. 3321, 438,), Кримінальний процесуальний кодекс України, КУпАП (стт. 202, 2042), Розпорядження КМ України «Про тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю».

Пам’ятайте! Окупація території України російською федерацією не означає припинення дії законодавства України, на цю територію поширюється дія законів України. 

Громадянами якої держави стають жителі окупованої території?

Оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на окупованій території та осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції).

Для внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місцеперебування громадян, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, може використовуватися інформація з Державного реєстру виборців. 

Які обмеження прав громадян вводяться при дії режиму окупації?

На тимчасово окупованій території на строк дії Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів заборонено.

На тимчасово окупованій території забороняється діяльність, що підлягає держрегулюванню (ліцензування, отримання дозвільних документів, сертифікація та інша) господарська діяльність, ввезення та/або вивезення товарів військового призначення, організація залізничних, автомобільних, морських, річкових, поромних, повітряних сполучень. Заборонено також користування державними ресурсами, в тому числі природними, фінансовими і кредитними, заборонено здійснення грошових переказів, а також фінансування або інше сприяння вищепереліченої діяльності.

Належна до держрегулювання госпдіяльність допускається у випадках, якщо вона відповідає державним інтересам України, мирному врегулюванню конфлікту, деокупації чи гуманітарним цілям. 

Який порядок в’їзду та виїзду з окупованої території?

Громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в’їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї через контрольні пункти в’їзду-виїзду за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

За порушення режиму проїзду та виїзду з метою заподіяння шкоди інтересам держави закон передбачає покарання у вигляді 3 років ув’язнення з конфіскацією транспортного засобу. 

Які органи здійснюють правосуддя?

У зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя українськими судами на тимчасово окупованих територіях, змінюється територіальна підсудність судових справ, зокрема, розгляд:

− цивільних справ місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва;

− адміністративних справ місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Київським апеляційним адміністративним судом;

− господарських справ Господарським судом Київської області;

− кримінальних проваджень, підсудних місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним судам), одним з районних судів міста Києва, визначеним Апеляційним судом міста Києва;

− кримінальних проваджень, підсудних Апеляційним судам Апеляційним судом міста Києва. 

Порядок забезпечення державою соціальних прав громадян на окупованій території та тих, хто переселився на материкову частину України.

Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.Україна зобов’язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв’язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Соціальному забезпеченню підлягають всі категорії громадян  України, які залишились проживати на окупованій території чи переселились на материкову частину.

У серпні 2022 року Міністерство соціальної політики України уклало Меморандум про взаєморозуміння з Відокремленим підрозділом іноземної неурядової організації «ACTED» для надання грошової допомоги українцям, які проживають на тимчасово окупованих територіях або населених пунктах, які знаходяться у зоні активних бойових дій, та які подали заявку на її отримання через платформу «єДопомога» .

Відповідно до положень Меморандуму, підтримкою додатково до державних програм буде охоплено 10 000 людей з числа найбільш вразливих груп з тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій. Розмір допомоги становитиме 2 220 грн на особу/місяць одноразовою виплатою на три місяці. На початковому етапі це будуть мешканці Харківської, Донецької, Херсонської, Дніпропетровської та Миколаївської областей.

Більше читайте на сайті Мінсоцполітики 

На допомогу вступникам з тимчасово окупованих територій працюють освітні центри «Донбас – Україна» та «Крим – Україна».

Основне завдання освітнього центру – це супровід і допомога абітурієнтам, які проживають на тимчасово окупованих територіях, території населених пунктів на лінії зіткнення, в отриманні атестата про повну загальну освіту та допомогти вступити у заклади фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) та заклади вищої освіти України.

Для вступу мешканцям з ТОТ не обов’язково мати український паспорт, достатньо мати свідоцтво про народження. А вступники, які не мають українського документа про освіту, можуть отримати його через освітній центр, який направить їх у школу при освітньому центрі для складання двох іспитів державної підсумкової атестації з української мови та історії України. Також їм потрібно буде скласти один вступний іспит, який встановлює заклад вищої освіти.

Важливо! Документи про освіту, отримані на тимчасово окупованих територіях Донбасу та Криму не визнаються. 

Освітні центри:

– організовують оформлення документів вступника, проведення вступного випробування до закладу вищої освіти та (в разі проходження конкурсного відбору) надання рекомендації для вступу до закладу вищої освіти;

– сприяють поселенню вступника на час проходження річного оцінювання, державної підсумкової атестації та проведення вступного випробування до гуртожитку закладу вищої освіти (у разі необхідності);

– сприяють отриманню вступником документів, що посвідчують особу.

Освітній центр «Донбас-Україна» та «Крим-Україна»

Освітній центр «Донбас-Україна» для осіб, місцем проживання яких є тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, та «Крим-Україна» для осіб, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя у 2023 році у Української інженерно-педагогічної академії працюватимуть з 01 червня до 30 вересня. Вступники, які постійно мешкають на зазначених територіях, мають право вступати в межах квоти-2 (10% від максимального обсягу державного замовлення) для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі повної загальної середньої освіти. Для участі у конкурсі за державним замовленням в межах квоти-2 необхідно подати документи з 19 липня до 31 липня. 

Графік роботи освітнього центру «Донбас-Україна» та «Крим-Україна»:

з 01.06.2023 по 30.09.2023

понеділок – п’ятниця

10:00 – 15:00

(вихідний – субота, неділя) 

Адреса: вул. Університетська, 27, к.10, м. Харків, 61003

Приймальна комісія УІПА 

Телефони: +38(057)731-25-63, +38(066)150-92-81 

E-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it., This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

Відповідальна особа – Мосієнко Ганна Миколаївна 

Уповноважений заклад середньої освіти:

Харківський науковий ліцей-інтернат "Обдарованість"

Адреса: вулиця Миру, 102-А,

Харків, Харківська область, 61047,

Телефони:  (0572) 99- 10-03, (0572) 99-11-66,

E-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.  

Порядок прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України

Покрокова інструкція для отримання документа про повну загальну середню освіту і вступу до УІПА через освітній центр «Донбас-Україна», «Крим-Україна»

•  Крок 1. Зверніться до освітнього центру , який функціонує при приймальній комісії УІПА,та отримайте запрошення яке дозволить підтвердити мету перетину КПВВ. При перетині КПВВ покажи надруковане чи електронне запрошення.
•  Крок 2. З червня по вересень поточного року надайте до центру такі документи:
• заяву (для повнолітніх) або заяву батьків (одного з батьків) або інших законних представників (для неповнолітніх) заявників;
• документ, що посвідчує особу та громадянство (відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України»), або свідоцтво про народження;
• освітню декларацію (яку допоможе заповнити представник освітнього центру. В освітній декларації буде така інформація: ваші прізвище, ім’я та по батькові (за наявності); документ, що посвідчує особу та громадянство; місце проживання; повна назва навчального закладу, у якому навчався заявник, здобутий освітній рівень; освітній рівень, на який претендує заявник; кількість повних років навчання в навчальних закладах на тимчасово окупованій територій, а також інформація щодо опанованих, на його думку, предметів шкільної програми.
• фото розміром 3х4
• Крок 3. Зверніться до Харківського наукового ліцею-інтернату "Обдарованість" для проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації (ДПА) з таких предметів:
• українська мова;
• історія України
•  Крок 4. Після успішного проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації отримайте в освітньому центрі довідку Харківського наукового ліцею-інтернату "Обдарованість" про успішне проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації. Одночасно з видачею довідки для Вас буде замовлено атестат про загальну середню освіту.
•  Крок 5. Подайте особисто в письмовій формі до приймальної комісії УІПА такі документи:
• паспорт (свідоцтво про народження);
• чотири кольорові фотокартки розміром 3 х 4 см;
• довідку уповноваженого загальноосвітнього навчального закладу про успішне проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації, яка є підставою для участі в конкурсі без подання сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання.
•  Крок 6. За розкладом (дивись на сайті) складіть у УІПА вступні іспити.

Що можна і чого не можна робити під час тимчасової окупації

«Призов» під дулом автомату: що робити, коли вас мобілізують до окупаційної армії

Як діяти, якщо вас насильно депортують до росії?

Що робити, якщо ви стали жертвою насильства окупантів?

Як діяти, якщо ваших близьких примусово перемістили на тимчасово окуповану територію чи депортували?

Кол-центр при Мінреінтеграції: допомога українцям з питань евакації із гарячих точок

Що робити, якшо ваша близька людина не виходить на зв’язок?

Детальна інструкція для громадян, які прибули з ТОТ і хочуть пройти безкоштовне експрес-тестування на КПВВ

Карта маршрутів пасажирського транспорту з КПВВ до місць вакцинації та тестування

Правовий режим окупованої території

Інструкція щодо отримання грошової допомоги українцям, які проживають на тимчасово окупованих територіях або населених пунктах, які знаходяться у зоні активних бойових дій, та які подали заявку на її отримання через платформу «єДопомога»

Освітні центри для вступників з ТОТ «Донбас-Україна» та «Крим-Україна»